Бывал я всякое, братаны. Где только не побывал, что только не попробовал. И одним из моих самых крутых приключений было, когда я решил стать волонтером и при этом стал закладывать пептиды. Ну, лафа же, братишка!
Дело было так. Я уже довольно долго шмалил хану и маконгу. Но вот задумал я взяться за дело серьезнее, стать волонтером и помогать людям. Решил я, что пора сменить свою жизнь, вырваться из этой замкнутой ада и показать всем, что я не просто гопник, а настоящий хардкорный наркоман.
Итак, я отправился искать закладки. Но не те, которые понимаешь, братва. Я искал закладки кокаина. Знал я, что это будет тяжкое испытание, но я готов был пойти до конца ради моей новой миссии.
Встретил я одного шустрого стремового парня. Ну, такой классный тип, общался с ним и понял, что он может помочь мне в моих поисках. Он знал все дилеров и рассказал мне, где искать.
Начали мы с ним ходить по самым крутым местам в городе. Лазили по подворотням, обшаривали каждую темную аллею. Но нигде не было никаких следов закладок. Это было жесть, братаны!
Но в конце концов, мы нашли дом, где тусовали дилеры. Там было полно наркоманов, все шмалили что-то и развлекались по-своему. Вошли мы туда, словно хозяева. Никто на нас не обращал внимание, потому что мы в этом деле были уже давно.
Спросил я у чувака, который так круто выглядел, где можно купить кокаин. Он такой смеется, да так, смеется, что я подумал, что он меня насмехается. Но потом он сказал, что может помочь, если я заплачу ему.
Я дал ему все свои деньги, и он пошел искать кокаин. Сидел я там, ждал его и думал о том, что меня ждет. Представлял себе, как я буду шмальнуть этот порошок и погрузиться в глубины наркотического эйфории.
И вот, наконец, он вернулся. У него была маленькая пакетик, наполненный белым порошком. Я знал, что это оно. Было мне так круто, что я чуть не заплакал от счастья.
Сразу же после этого я отправился в волонтерский центр. Мне было неудобно, братаны. Весь запах кокаина еще висел на моей одежде, и я боялся, что кто-то обнаружит меня. Но я сказал себе, что я уже не тот наркоман, что я волонтер и моя новая миссия важнее всего.
Я пришел и начал работать волонтером. Помогал старикам, больным детям, бездомным людям. Было трудно, но я справлялся. Каждый день я приходил и делал все, что мог, чтобы сделать их жизнь лучше.
Но не смотря на это, я все равно продолжал шмалить закладки. Порой, после трудного дня, когда я устал и не видел смысла во всем этом, я брал свою тайной закладку и наслаждался наркотической эйфорией. Ведь я не мог просто так бросить свое прошлое, братва.
И я это сделал. Я понял, что моя миссия важнее всего, и что я могу сделать их жизнь лучше.
Так что, братва, если вы когда-нибудь решите стать волонтером, помните, что ваши действия имеют значение. Будьте настоящими хардкорными волонтерами и помогайте людям, как я помогаю сейчас. Peace!
Эй, усіма привіт! Це ваш затуманений наркоман, готовий розповісти вам свою безглузду історію. Готуйтесь, бо це буде поїздка, яку ви не зможете забути!
Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.
Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.
Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.
Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.
Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?
Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.
Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.
На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.
Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.
Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.
Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!
Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!